"Terra Teutonica 1360-1425"

living history community
Текущее время: 20-11, 01:53

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 98 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3, 4
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 04-07, 09:02 
Не в сети
рейхскомиссар ТТ-Ostland
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 11-04, 08:10
Сообщения: 5660
Откуда: Viborgs läns infanteriregemente.1627
Барбашев А. И. Очерки литовско-русской истории XV века. Витовт. Последние двадцать лет княжения (1410—1430). — С-Пб.: Типография Н. Н. Скороходова, 1891.
Витовт. Последние двадцать лет княжения (1410—1430).
http://ia600400.us.archive.org/6/items/Barbashev_A_I/Barbashev_A_Vitovt_1410_1430.pdf

_________________
"... или ты делаешь свое дело лучше всех, или это дело долго не протянет..." (с)

Луда это не просто бухалово, а новая эволюционная ветвь бухалова: ЛУДА - организованная перманентная пьянка на идеологической основе полного отрицания труда (с) Википедия by me..

"а бухать в историчном не заепло случаем???))))" (с) Jurgen

"Запомни сразу и навека, в любом сраженьи важны детали. Когда ты видишь костюм врага, он не притален, а наш - притален!" (с)


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 04-07, 09:03 
Не в сети
рейхскомиссар ТТ-Ostland
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 11-04, 08:10
Сообщения: 5660
Откуда: Viborgs läns infanteriregemente.1627
Летописные источники для истории Литвы в средние века. — СПб., 1889.
http://ia600400.us.archive.org/6/items/Barbashev_A_I/Barbashev_A_Letopisnye_istochniki_dlya_istorii_Litvy_v_srednie_veka_1889.pdf

_________________
"... или ты делаешь свое дело лучше всех, или это дело долго не протянет..." (с)

Луда это не просто бухалово, а новая эволюционная ветвь бухалова: ЛУДА - организованная перманентная пьянка на идеологической основе полного отрицания труда (с) Википедия by me..

"а бухать в историчном не заепло случаем???))))" (с) Jurgen

"Запомни сразу и навека, в любом сраженьи важны детали. Когда ты видишь костюм врага, он не притален, а наш - притален!" (с)


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 18-10, 15:53 
Не в сети
рейхскомиссар ТТ-Ostland
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 11-04, 08:10
Сообщения: 5660
Откуда: Viborgs läns infanteriregemente.1627
Пашуто В.Т. Образование Литовского государства

Издание содержит две хорошие подробные карты.
http://www.twirpx.com/file/230551/
http://bookinist.net/books/bookid-162165.html


СОДЕРЖАНИЕ
Предисловие

Источники
Русские и литовские источники
Источники, относящиеся к истории пруссов
Немецкие хроники
Актовый материал

Историография
Русская историография
Польская историография
Литовская историография
Немецкая историография
Проблема образования Литовского государства в советской и народно-демократической историографии

Образование Литовского государства (XI – середина XIV вв. )
Раздел I. История хозяйства, общественных отношений и политического строя
Хозяйство и техника
Становление феодальных общественных отношений
Ранние формы классовой борьбы
Эволюция политического строя
Раздел II. Очерк политической истории (до 1341 г. )
Укрепление Литовского государства и превращение его в Литовское великое княжество
Борьба литовского народа за независимость

Библиография
Указатель имён
Географический указатель

Приложения
Генеалогическая таблица литовских князей
Христбургский договор (текст и перевод)
Помезанская правда (ранняя редакция)
Послание Гедимина [1324 г. ] (текст и перевод)

_________________
"... или ты делаешь свое дело лучше всех, или это дело долго не протянет..." (с)

Луда это не просто бухалово, а новая эволюционная ветвь бухалова: ЛУДА - организованная перманентная пьянка на идеологической основе полного отрицания труда (с) Википедия by me..

"а бухать в историчном не заепло случаем???))))" (с) Jurgen

"Запомни сразу и навека, в любом сраженьи важны детали. Когда ты видишь костюм врага, он не притален, а наш - притален!" (с)


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 26-12, 10:14 
Не в сети
рейхскомиссар ТТ-Ostland
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 11-04, 08:10
Сообщения: 5660
Откуда: Viborgs läns infanteriregemente.1627
Попельницька О. Київський замок XIV-XVII ст. у світлі писемних та археологічних джерел

https://docs.google.com/open?id=0B5BU1T ... UyM2U5MDY3

_________________
"... или ты делаешь свое дело лучше всех, или это дело долго не протянет..." (с)

Луда это не просто бухалово, а новая эволюционная ветвь бухалова: ЛУДА - организованная перманентная пьянка на идеологической основе полного отрицания труда (с) Википедия by me..

"а бухать в историчном не заепло случаем???))))" (с) Jurgen

"Запомни сразу и навека, в любом сраженьи важны детали. Когда ты видишь костюм врага, он не притален, а наш - притален!" (с)


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 26-12, 10:15 
Не в сети
рейхскомиссар ТТ-Ostland
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 11-04, 08:10
Сообщения: 5660
Откуда: Viborgs läns infanteriregemente.1627
Святослав Терський
Старожитній Лучеськ в світлі археології

Гістарычна археалагічны сборнік № 11Гарна стаття про стародавній Лучеськ. Знайдете тут про планування міста, про кераміку (в тому числі і про унікальну знахідку складу готової гончарної продукції першої половини 15 ст.), про імпорт посуду з ЗО, про забудову та про те в яких домовинах ховали середньовічних лучан.
Креслення та промальовки знахідок в статті.

https://docs.google.com/open?id=0B5BU1T ... M0MjY5ZmJj

_________________
"... или ты делаешь свое дело лучше всех, или это дело долго не протянет..." (с)

Луда это не просто бухалово, а новая эволюционная ветвь бухалова: ЛУДА - организованная перманентная пьянка на идеологической основе полного отрицания труда (с) Википедия by me..

"а бухать в историчном не заепло случаем???))))" (с) Jurgen

"Запомни сразу и навека, в любом сраженьи важны детали. Когда ты видишь костюм врага, он не притален, а наш - притален!" (с)


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 26-12, 10:31 
Не в сети
рейхскомиссар ТТ-Ostland
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 11-04, 08:10
Сообщения: 5660
Откуда: Viborgs läns infanteriregemente.1627
Іван Стороженко. Дике поле кін.XIV- серед. XVII ст. як складова частина Великого Кордону України
Київська Старовина, березень-квітень 2006. №2 (368)

https://docs.google.com/open?id=0B5BU1T ... VlNzE5OTk5

_________________
"... или ты делаешь свое дело лучше всех, или это дело долго не протянет..." (с)

Луда это не просто бухалово, а новая эволюционная ветвь бухалова: ЛУДА - организованная перманентная пьянка на идеологической основе полного отрицания труда (с) Википедия by me..

"а бухать в историчном не заепло случаем???))))" (с) Jurgen

"Запомни сразу и навека, в любом сраженьи важны детали. Когда ты видишь костюм врага, он не притален, а наш - притален!" (с)


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 26-12, 10:36 
Не в сети
рейхскомиссар ТТ-Ostland
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 11-04, 08:10
Сообщения: 5660
Откуда: Viborgs läns infanteriregemente.1627
ЗБРОЙНІ НАЇЗДИ ТА СУТИЧКИ ПОМІЖ ВІЙСЬКОВОЮ ЕЛІТОЮ
СЯНОЦЬКОЇ ЗЕМЛІ у ХV ст. (В СВІТЛІ АКТІВ СУДОВИХ
ІНСТИТУЦІЙ РЕГІОНУ)
Я.М. Лисейко
Національний університет “Львівська політехніка”,
Інститут гуманітарних і соціальних наук
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/V ... 670/04.pdf

_________________
"... или ты делаешь свое дело лучше всех, или это дело долго не протянет..." (с)

Луда это не просто бухалово, а новая эволюционная ветвь бухалова: ЛУДА - организованная перманентная пьянка на идеологической основе полного отрицания труда (с) Википедия by me..

"а бухать в историчном не заепло случаем???))))" (с) Jurgen

"Запомни сразу и навека, в любом сраженьи важны детали. Когда ты видишь костюм врага, он не притален, а наш - притален!" (с)


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 28-12, 05:40 
Не в сети
рейхскомиссар ТТ-Ostland
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 11-04, 08:10
Сообщения: 5660
Откуда: Viborgs läns infanteriregemente.1627
ПОСЕЛЕНСЬКИЙ КОМПЛЕКС ЛУЦЬКА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ
XIV-XVII СТОЛІТЬ


http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/publ/poselen ... /10-1-0-97

Важливим аспектом вивчення поселенської структури Луцька та його околиць є середньовічні замки. Вони були як державними, так і приватними, тобто перебували у володінні великих феодалів. Попри двоїсту природу, замки-фортеці виконували важливі функції оборони краю від ворогів.
Пізньосередньовічні замки часто споруджувалися на місцях городищ і міст попереднього часу. Традиції будівельної техніки давньоруських дерево-земляних фортець з елементами кам’яної архітектури, знайшли своє продовження у замках ХІV-ХVП ст. Слід зауважити, що загалом трансформація старих і розбудова нових міст відбувалася на засадах взаємодії в рамках життєво зумовленої пари «замок-місто». Це яскраво помітно на прикладі Луцька. Об’єднання оборонних можливостей замку і міста в єдину систему давали змогу в разі зовнішньої небезпеки підсилювати обороноздатність кожної з них. За умов, коли частими були татарські набіги та міжусобні магнатсько-шляхетські війни, значення замку для міста важко переоцінити. Саме тому і магнати, і міщани дбали про побудову фортець. Потужною була Луцька фортеця. Вона складалася з двох частин – Верхнього та Нижнього замків. Верхній розташовувався на невеликому мисі між ріками Стир і Малий Глушець. З напільної сторони мис захищав глибокий рів. Вважається, що Верхній замок побудований в XIV ст. згідно з розпорядженням князя Любарта Гедиміновича на місці давньоруського дитинця. Однак існує й інша думка. Очевидно, цегляний замок почали споруджувати ще в кінці XIII – початку XIV ст. в часи правління Мстислава Даниловича. На користь такого датування говорить архітектура замкових стін і башт. Так, цегляні стіни замку, які увінчувались спочатку зубцями-мерлонами з щілиноподібними бійницями призначеними для стрільби з лука і арбалета, напівциркульні форми перемичок-бійниць, явно доготичні форми Владичої вежі і навіть ранньоготичні форми нижніх ярусів Воротньої і Стирової веж дозволяють віднести спорудження цегляного замку до часу, коли вогнепальна зброя ще не застосовувалась. Про час закладки Луцького цегляного замку може свідчити і матеріал замкових стін, дуже подібний до матеріалу вежі в м. Кам’янці на Берестейщині, датованої 1271-1289 рр. [Кучинко, 2009, с.159].
Стіни і вежі Луцького замку змуровані з жолобчастої цегли розміром 27-29 х 12-13 х 7-8,5 сантиметрів. Цегла різнокольорова, що обумовлено застосуванням для її виготовлення різних сортів глини і різними температурами випалу. В такий спосіб отримана світложовта, червоновохриста, глазурована сірувато-зелена і перепалена червоно-чорна цегла. Кладка з такої цегли декоративна. Розчин кладки вапняно-піщаний, світлий, сіро-кремовий. Товщина горизонтальних швів 2,5-3 сантиметра. Зубчасті стіни замку утворюють неправильний багатокутник. У їх верхній частині були амбразури. Загальна довжина стін сягає понад 240 метрів, товщина – більше метра, висота – 12 метрів. Фундамент викладений з дикого необробленого каменю.
Привертає увагу В’їзна (Воротня) башта заввишки 28 метрів. В її нижній частині є проїзна стрільчаста арка з двома масивними контрфорсами. Над нею намічені дві декоративні напівкруглі арки. Вище аркатури знаходились вікна. З північної сторони на замкових мурах розташована Владича башта, заввишки 13,5 м, названа так тому, що поруч з нею стояв палац «владики» – єпископа. У південно-східному куті замку стоїть башта Свидригайла або Стирова, яку для прикладу ми і охарактеризуємо. Це п’ятиярусна прямокутна споруда заввишки 27 м і розміром 10 х 9,5 м. Товщина стін у першому ярусі близько 3 м, а в другому і третьому – 2,3-2,5 м, в четвертому – 1,1 м, в п’ятому аттиковому – 75 см, а на рівні зубців аттика – 43 см.
За типом Луцький замок належить до романських фортець з елементами готики. Башти були посилені контрфорсами, верх їх увінчували зубці-мерлони. Всі три башти в плані чотирикутні. В середині XVI ст. на баштах у Верхньому замку з’явилися ренесансні аттики обрамлення вікон, хоча ворота і портал зберегли свій готичний стиль. Вздовж замкових стін в декілька рядів розташовувались бійниці. На території Верхнього замку в цей період функціонувала (ще за княжої доби) церква Івана Богослова, а також зведені пізніше цегляний палац та владичий дім.
Нижній замок за розмірами був більшим, ніж Верхній. В ньому нараховувалося 4 кам’яних і 4 дерев’яних башти. Як зауважують дослідники, протягом тривалого часу стіни Окольного замку були дерев’яними. Лише наприкінці XV – на початку XVI ст. розпочалася реконструкція Нижнього замку і будівничі почали зводити й цегляні мури. За інвентарями 1545, 1552 і наступних років половина стін Окольного замку була мурована, а половина з дерева [Шкоропад, Златогорський, Баюк, 2008, С.90].
Важливу роль в захисті міста в XV – середині XVIІ ст. відіграли храми, які поруч із сакральними, виконували і оборонні функції. Храми-твердині, як стверджує Є.Ковальчук, або самостійно виконували свої функції або входили до систем міських укріплень чи монастирських комплексів. В системі міських укріплень вони входили до другої і третьої лінії оборони міста. Перша і друга лінія укріплень підходила до місця, де стоїть Луцька синагога кінця XІV-XV ст., що свідчить про існування тут твердині часів князя Вітовта. Первісно синагога була однією з оборонних ланок кільця Окольного замку. Це – прямокутна цегляна будівля з великими віконними пройомами, перекритими лучковими арками. З південного заходу до приміщення примикає квадратна в плані п’ятиярусна вежа з бійницями. Облаштування другої лінії оборони Луцька тісно пов’язане з об’єктами, які споруджувалися наприкінці XІV – початку XV ст. Це – комплекс Домініканського монастиря, заснованого 1390 р. та Покровська церква XV ст. На початку XV ст. можливо, існувала вже третя лінія зовнішньої оборони укріплень міста Луцька, яка проходила вздовж берега Стиру. Про це могло б свідчити спорудження за межами другої лінії укріплень в 1427 р. Вірменської церкви. Як свідчать архітектурно-археологічні дослідження, до половини XVII ст. майже всі храми Луцька були пристосовані до оборони. Це – костел Святої Трійці, костел Єзуїтів, Братська церква, церква Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Ансамбль споруд Луцького Хрестовоздвиженського братства складається з Хрестовоздвиженської церкви і приміщень Братського монастиря. Хрестовоздвиженська церква (1619-1622 рр.) головний храм Луцького братства мала яскраво виражений оборонний характер. Це один з ранніх зразків трансформації дерев’яного зодчества в кам’яне, зокрема, традиційного типу дерев’яного тризрубного, трьохкупольного храму. Притвор мав вигляд оборонної башти зі сходами, які вели до зводу [Kowalczuk, 2004, S.83]. Серед оборонних будівель культового призначення в окрему групу виділяються церкви-фортеці з вежами. Таким, зокрема, був Луцький костел Святої Трійці, на кутах якого розміщувались чотири башти.
Паралельно із зміцненням оборонних структур в XV-XVІІ ст. відбувалась розбудова міста за рахунок збільшення житлових, господарських та виробничих споруд. Набули розвитку ремесло, внутрішня та зовнішня торгівля, про що свідчать археологічні пам’ятки. В 1432 р. Луцьк одержав право самоврядування – маґдебургію [Історія Волині, 1988, с.14].
Окремої уваги заслуговує розгляд пам’яток житлово-господарського та громадського призначення. Судячи з архітектурно-археологічних досліджень, забудова міста була досить-таки щільною. У Верхньому замку, площа якого була всього 1 га, існувала церква Івана Богослова, княжий палац, владичий будинок та різноманітні підсобні будівлі. Що ж до Окольного замку, то структурна сутність його впродовж середньовіччя мало змінилась з княжих часів. В ньому мешкали, головним чином, заможні родини, які утримували своїм коштом у належному стані укріплення як Верхнього, так і Нижнього замків.

Середмістя ж розташовувалось за межами Нижнього замку на пагорбі площею близько 1 га. Він утворився з поступових нашарувань внаслідок формування тут ремісничих кварталів і ринкового майдану. З культурними нашаруваннями XІV-XV ст. пов’язані рештки дерев’яних будівель ремісничого кварталу. Серед них – двокамерне житло каркасно-стовпової конструкції, яке, очевидно, водночас слугувало майстернею ювеліра. Всередині його знайдені шматки тиглів для плавки кольорових металів, а також мідний та свинцевий шлаки. Цікавим є зрубне житло та пивниця, що становили садибу шевця, відкриту. на вул. Драгоманова. Зруб поставлений з чотиригранних брусів, з’єднаних на кутах у так званий «замок». Судячи із знахідок, дах був дерев’яний, ґонтовий. Оригінальна конструкція стін продовжена в пивниці. Тут кутові дубові стовпи з’єднувалися поперечними балками, що притискали до ґрунтових стін обшивку з клиноподібних у перерізі дубових дощок, які заходили одна на одну по типу риб’ячої луски [Терський, 1998, С.18].
Добре характеризують міську забудову XІV-XVІІ ст. археологічні пам’ятки, відкриті на розі вулиць Данила Галицького і Кафедральної. Тут на глибині 1,8-2,5 м від сучасного рівня вдалося дослідити більш як десятиметровий відрізок старої міської вулиці, завширшки 4,5-5 м, що тягнулася з північного сходу на південний захід. Вона була впорядкована, мала настил, що складався з колотих дубових і соснових дощок завширшки 20-25 см і завтошки 10-15 см, укладених впоперек на повздовжніх дерев’яних колодах. На рівні дороги знайдено різноманітні дрібні речі і фрагменти сіролощеного та чорнолощеного посуду XVI-XVIІ ст. Очевидно, цим часом можна датувати й саму вулицю.
З лівого боку до неї прилягало наземне зрубне житло розміром 3,4х4,0 м з дерев’яною підлогою і піччю в правому, від входу куті. В житлі знайдено залізне свердло, кресало овальної форми для добування вогню, кістяний двосторонній гребінь, фрагменти чорних горщиків, а також східних чашок-піал, оздоблених ззовні і всередині зеленим рослинним орнаментом.
З південного боку до описаного житла прилягав господарських погріб розміром 2,8х3,6 м і завглибшки 1,6 м з дерев’яними сходами завширшки 1 м у вигляді двох похило поставлених колод з пазами, в які було припасовано шість обгорілих дощок. Основу льоху становили чотири колоди, на кутах і посередині яких у спеціально видовбані отвори були вставлені стовпи, що підтримували дощату обшивку стін погребу і його перекриття. І дошки, і стовпи обгоріли внаслідок пожежі. Біля північної стіни на рівні долівки стояла дерев’яна бочка діаметром 0,7 і висотою 0,5 м, стягнута дерев’яним обручем, з добре збереженим дном з суцільної дошки, в якій знаходилися шматки щільників з бджолиним медом, а в південному куті – рештки вуликів-колод з бджолиними сотами. Серед речових знахідок були фрагменти сіро глиняних горщиків, залізні ковані цвяхи, частини кінської збруї.
На північний захід від зрубного житла було виявлено ще одну господарську будівлю. Судячи із залишків дерев’яної підлоги, розміри її були 3х4,20 м. В трьох кутах споруди збереглися рештки дерев’яних стовпів діаметром 0,3 м з пазами, в які вставлялися торцями дошки, що становили стіни. Водночас стовпи мали підтримувати дах. В південній стіні, між двома стовпами знаходився дерев’яний поріг від входу. Будівля була поділена на дві частини. В меншій, східній виявлено перетлілу просяну солому і полову, а в більшій – рештки органіки. До речі, за західною стіною виявлено значний спресований шар перегною, що говорить про функціональне призначення споруди – хлів. Поблизу будівлі знаходилась яма, заповнена кістками рогатої худоби, свиней, курей та фрагментами середньовічної кераміки. Гадаємо, що будинок, погріб і хлів становили садибу луцького міщанина XV ст. [Кучинко, Воскобойник, 1996, С.9].
Цікава прямокутна споруда випадково виявлена нами в котловані під сучасний будинок по вул. Караїмській. Від неї залишився зруб розміром 7,7х8,3 м, орієнтований за сторонами світу. Це мала бути велика будівля. Поруч знайдено різнокольорові пічні кахлі, частина скляного келиха, іграшка у вигляді пташки та фрагменти горщиків і поливних глеків XV-XVI ст.
Надзвичайний інтерес викликає об’єкт, пов’язаний з духовною культурою лучан, відкритий на вул. Драгоманова №13. Тут на глибині 4,0-4,5 м луцькими археологами розкопано дерев’яну основу тризрубної церкви та дзвіниці. Дослідження показали, що храм мав загальну довжику 7 м і був збудований з тесаних прямокутних у перетині брусів, з’єднаних «в замок» з випуском кінців. До центрального зрубу – нави, що мала розміри 4,3х4,2 м із заходу і сходу прилягали два менших зруби розмірами 1,5х1,5 м, – вівтар і бабинець. Дзвіниця каркасно-стовпової конструкції, прямокутна розміром 3,0х3,0 м. Виявлений тризрубний храм є одним з найдавніших. Цінність цих споруд у тому, що вони поєднують будівництво ХІІ-ХІІІ та XVI-XVIІ ст. Поруч знаходився цвинтар, на якому було досліджено 19 поховань [Сайчук, 1993, с.146-147]. Крім названої, в середмісті існувала церква Св.Покрови, церква, яка пізніше використовувалась як костел Св.Якова, церкви Св.Духа та Св.Миколи [Терський, 1998, С.19].

Мешканці середньовічного Луцька займалися сільським господарством, про що свідчать частини дерев’яного плуга – залізний леміш і різак-чересло, серпи, залізні окуття дерев’яних заступів та кам’яні жорна, зерно проса, ячменю, пшениці та бобові. Про роль тваринництва в господарстві лучан говорять, як згадані вище хліви, так і остеологічні рештки великої та дрібної рогатої худоби і свиней. Про заняття вівчарством свідчить і знахідка ножиць для стрижки вовни. Займалися лучани і бджільництвом, про що говорять рештки обгорілих вугликів та щільників з медом, а також рибальством, засвідченим залізними гачками.
Попри аграрний характер міста, основним заняттям лучан були ремесла і торгівля. Розвинутим було ковальське ремесло, що видно із залізних знарядь праці, інструментів, побутових виробів та озброєння. Останнє репрезентоване мечами, сокирами, вістрями списів і стріл, шпорами, кінськими вудилами тощо, які побутували в XІV-XVII ст. Мало місто деревообробне ремесло, представлене залізними сокирами, долотами, а також згадуваними вище дерев’яними будівлями, рештками настилу вулиці, бочками, цебрами та іншим реманентом. Розвивалось і гончарство, представлене численними сіролощеними горщиками, мисками, кухлями, сковорідками [Шкоропад, Златогорський, Баюк, 2008, с.93-95]. Представляє інтерес склад посуду гончара XV ст., виявлений на лівому березі Стиру, навпроти парку ім.Лесі Українки. До XІV-XVII ст. належать пічні кахлі з замку та міста. Про наявність ювелірного ремесла свідчать майстерня та уламки тиглів XV ст., мідний і свинцевий шлак, фрагменти ливарної форми, виявлені в середмісті. Про обробку шкіри і пошиття взуття говорить його велика колекція, в середмісті, де існував у XІV-XVI ст. шевський квартал.
Як і в кожному місті, велику роль у житті пізньосередньовічного населення Луцька відігравала торгівля. Вже в 1379 р. в Грамоті князя Любарта Гедиміновича було підтверджено складське право в Луцьку, суть якого полягала в тому, що всі торгові валки, які проходили по Луччині, зобов’язані були заїжджати в місто для торгівлі. В той час неподалік замку на Стиру, в районі Плитниця, функціонувала торгова пристань. Вже в XІV ст. розвивалась торгівля зі Сходом. Свідченням цього є залізне кресало з бронзовою ручкою у вигляді двох стилізованих звірів (гепардів), які кусають свої хвости. Про це ж свідчить і знахідка мідної візантійської монети Іоана IV Контакузина (1341-1355). Про торгівлю з Золотою Ордою говорять численні фрагменти розписної східної кераміки в замку та середмісті. Активними були торгові відносини Луцька і з Заходом, про що свідчать як археологічні, так і нумізматичні знахідки. Унікальним є човен-моноксила, випадково виявлений нами в р.Стир біля так званого «Тещиного язика» на сучасній вулиці Глушець. Він залягав похило в намулі поблизу правого берега річки. Його ніс знаходився на глибині близько 3 м від рівня плеса, а корма виглядала з води, що й дозволило помітити її. Після розчистки від намулу з’ясовано, що він був видовбаний з цілого стовбура дуба і мав коритоподібну форму. Довжина його сягала 13 м, а максимальна ширина – 2,5 м. Всередині човен був скріплений десятьма поперечними шпангоутами з дубових, квадратних у розрізі брусків. Останні прикріплювалися до бортів і днища за допомогою дерев’яних чопів. За типом це так званий «козацький дуб», який датується XVI-XVIІ ст. Про його дату можуть свідчити і знахідки в ньому пальчастої цегли-литовки та розбитого керамічного горщика, аналоги якому знаємо з пізньосередньовічних шарів міста. Можливо, що човен був вантажно-торговим судном, яке з невідомих причин затонуло в Стиру.
Про високий рівень розвитку торгівлі в місті того часу свідчать і монетно-речові скарби, до складу яких входили чеські, польські, литовські та монети деяких інших європейських держав. Три скарби цього часу були виявлені в різних частинах міста. На один з них було натраплено 1894 року. Він був колись загорнутий у тканину і складався з празьких та литовських монет, первісна кількість яких залишилась нез’ясованою. Відомо лише, що з усього скарбу в 1901 році до Київського церковного музею було передано 2 празькі гроші Вацлава ІV (1378-1419) і 160 литовських денаріїв з гербом типу «колюмна» – хрест зі списом. До другого скарбу, знайдено в 1898 році, входило 8 празьких грошей Вацлава ІV, 14 литовських денаріїв з гербом типу «колюмна» і 3 польські напівгроші Владислава ІІ Ягайла (1386-1434). Нарешті на третій було натраплено 1898 року в садибі Слюсаревського. Скарб знаходився в глиняному горщику і містив 2 срібні підвіски – сережки та кілька фунтів литовських денаріїв названого вище типу «колюмни». Враховуючи, що вага кожної з цих монет сягала близько 0,30 грам, їх мало бути в горщику кілька тисяч [Кучинко, Кучинко, 2007. С.109]. Щодо литовських денаріїв з гербом типу «колюмна» – спис з хрестом, то існує думка, що вони карбувалися князем Вітовтом Гедиміновичем у 1384-1388 роках у Луцьку. Ще один скарб був знайдений 1898 року в садибі, що межує з замком Любарта. Він містився в невеликому горщику, і нараховував кілька сотень польських і литовських напівгрошей, карбованих Олександром Ягеллончиком у 1492-1506 рр. та кілька екземплярів, випущених в часи правління Яна Ольбрахта (1492-1501). [Кучинко, Кучинко, 2007, С.128].
Серед пізньосередньовічних пам’яток регіону, які становили поселенський комплекс, найчисельнішими були села. Зазвичай оборонних укріплень вони не мали. Єдиним оборонним пунктом неподалік міста Луцька є замчище, яке є рештками пізньосередньовічного замку на південно-західній околиці села Крупа. Замок розміщений на рівній ділянці мису першої надзаплавної тераси правого берега р.Стир на висоті близько 16 м над рівнем заплави. В плані він близький до квадрату зі сторонами завдовжки 80 м. Частково зберігся цегляний вал заввишки 2 м. Він добре помітний з східної, але значно гірше – з південної сторони укріплення. В обох кінцях східної стіни замку на валу знаходяться два бастіони у формі зрізаного конусу і з заглибленим кратероподібним верхом. З східної ж сторони добре видно рів завглибшки 3-4 м. З інших сторін він ледь помітний. Внутрішня територія замчища інтенсивно ореться. На поверхні ґрунту у великій кількості трапляються уламки цегли, шматки гутного скла давнього походження та фрагменти пізньосередньовічного посуду. За археологічним матеріалом замчище датується XV-XVII ст. [Конопля, Іванівський, 1997, С.41].
Про села писемних згадок обмаль. Лише близько десяти згадуються в різних документах XV-XVI ст. Зокрема, в 1450 р. назване с.Сирники. Під 1526 р. згадане с.Підгайці, в 1545 р. є згадки про сс. Баїв, Боратин, Забороль, Лище і Княгинінок (нині Маяки). Насамкінець, в 1570 р. назване с.Романів, а в 1577 р. – с.Ратнів [Історія міст і сіл, 1970, с.414-455]. Разом з тим, доводиться констатувати, що сільські поселення XV-XVII ст. вивчені слабо. Навколо Луцька сліди таких сіл виявлені в с.Буяни, Вигуричі, Воротнів, Гнідава, Коршів, Несвіч, Промінь та інших пунктах [Конопля, Івановський, 1997, с.7-18, 31-32, 57-60]. Майже всі села розташовувалися на берегах рік, струмків та інших водойм. Вони займали площу 1-2 га, як в сс. Забороль, Буяни, Білосток та ін. або й більшу, 3-4 га, наприклад, сс. Гнідава, Рованці, Баїв, Промінь, Несвіч. На них археологами виявлено рештки житлових і господарських будівель, які загалом майже не відрізняються від рядових споруд цього типу в Луцьку.
Археологічні матеріали з поселень свідчать, що основним заняттям селян було землеробство і скотарство. Про це говорять як знахідки залізних лемішів і чересел, серпи, кам’яні жорна, так і знахідки кісток великої рогатої худоби, коней, свиней і птахів. Розвивалися різні ремесла, такі як ковальське, засвідчене залізними виробами, гончарне, підтверджене посудом, а також деревообробне, шевське, кушнірське та інші ремесла.
Хоч і не в такій мірі як місто, села теж були залучені в сферу торгівлі. Це засвідчують як писемні, так і нумізматичні джерела. Зокрема з документу, датованого 1545 роком під назвою «Вирок урядових ревізорів у справі за скаргою луцьких міщан на шляхту Луцького і Володимирського повітів про незаконне стягнення мита з купецтва в шляхетських маєтках з переліком новостворенних і усталених здавна митниць» довідуємось, що на південний захід від Луцька – митні пункти були в с.Гірка Полонка та Несвіч.
Про розвиток товарно-грошових відносин в селах, що знаходились неподалік від Луцька, свідчать і монетно-речові скарби XІV-XVІІ ст. Одним з найраніших, який відноситься до XІV ст. був скарб срібних празьких грошей, знайдений в селі Яровиця (нині район вулиці Івана Франка в Луцьку). Викликає інтерес великий монетний скарб, який був знайдений 1897 року в с. Пилганів (нині с.Промінь). Він знаходився в глиняному горщику і містив 400 празьких грошів Вацлава ІV (1378-1419), 800 литовських денаріїв з гербом типу «колю мни» – хрест із списом і 1 галицько-руський напівгрош Владислава ІІ Ягайла (1386-1434). Цей скарб підтверджує паралельне функціонування на досліджуваній території двох найпопулярніших у XIV-XV століттях валют: празьких грошей і литовських денаріїв [Кучинко, Кучинко, 2007, С.109]. Траплялись також скарби монет, що ходили тут у XVІ столітті. Досить великий монетний скарб був знайдений в с.Гнідава 1934 року. Він знаходився в глиняному горщику і складався з 25 литовських напівгрошів Олександра Ягеллончика, 266 напівгрошів Сигізмунда І Старого (1506-1548) та 380 напівгрошів і 10 литовських грошів Сигізмунда Августа (1548-1572). Там же був виявлений ще один монетний скарб. Він знаходився в глечику з вушком і складався з 168 литовських напівгрошів Олександра Ягеллончика та 520 таких же монет Сигізмунда І Старого [Кучинко, Кучинко, 2007, С.113].
Отже, аналіз архітектурних, археологічних, нумізматичних та писемних джерел, дозволяє стверджувати, що і в XIV-XVII ст., тобто в русько-литовському і польському періодах історії Волині місто Луцьк та прилеглі до нього села становили міцний суспільно-економічний комплекс. Він відзначався значним розвитком сільського господарства, ремесла і торгівлі. Духовні потреби населення забезпечували численні храми, а захист від ворожих нападів – потужні оборонні замки і фортеці. Отож не випадково саме Луцьк був обраний для проведення з’їзду європейських монархів 1429 року.
Література:
1. Історія Волині. – Львів, 1988. – 238 с.
2. Історія міст і сіл УРСР: Волинська область. – К., 1970. – 476 с.
3. Конопля В., Іванівський В. Нові пам’ятки археології Настир’я (Луцький район). – Львів, 1997. – 142 с.
4. Кучинко М.М. Історія населення Західної Волині, Холмщини і Підляшшя в Х-XIV століттях. – Луцьк, 2009. – 528 с.
5. Кучинко М.М., Воскобойник Л.М. Звіт про розкопки в місті Луцьку (Старе місто) в 1996 році // Науковий архів Луцького державного історико-культурного заповідника. – 1996/30. – 46 с.
6. Кучинко М.М., Кучинко З.М. Давні та середньовічні скарби Волині.– Луцьк, 2007. – 172 с.
7. Сайчук Б.Т. До питання про локалізацію церкви Іоанна Хрестителя на Луцькому Ринку // Велика Волинь: минуле і сучасне. Матеріали III міжнар. конф. – Житомир, 1993. – С.146-147.
8. Терський С.В. Старожитній Лучеськ у світлі археології // Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. – Луцьк, 1998. – С.6-28.
9. Шкоропад В., Златогорський О., Баюк В. Охоронні археологічні дослідження в центрі міста Луцька // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщина з глибини століть. Науковий збірник. – Луцьк, 2008. – Вип..28. – С.373-376.
10. Kowalczuk J. Świątynie-twerdze Wołynia. Obronne funkcje świątyń-zabytków sakralnej architektury Ukrainy // Zamojsko-Wołyńskie zeszyty muzealne. - Zamość, 2004. – T.II. – S.81-86.

_________________
"... или ты делаешь свое дело лучше всех, или это дело долго не протянет..." (с)

Луда это не просто бухалово, а новая эволюционная ветвь бухалова: ЛУДА - организованная перманентная пьянка на идеологической основе полного отрицания труда (с) Википедия by me..

"а бухать в историчном не заепло случаем???))))" (с) Jurgen

"Запомни сразу и навека, в любом сраженьи важны детали. Когда ты видишь костюм врага, он не притален, а наш - притален!" (с)


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 28-12, 05:41 
Не в сети
рейхскомиссар ТТ-Ostland
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 11-04, 08:10
Сообщения: 5660
Откуда: Viborgs läns infanteriregemente.1627
Святослав Терський

Південно-східна околиця Лучеська у 13-16 ст. (питання просторової локалізації укріплених садиб).


http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/s ... 0/st25.pdf

_________________
"... или ты делаешь свое дело лучше всех, или это дело долго не протянет..." (с)

Луда это не просто бухалово, а новая эволюционная ветвь бухалова: ЛУДА - организованная перманентная пьянка на идеологической основе полного отрицания труда (с) Википедия by me..

"а бухать в историчном не заепло случаем???))))" (с) Jurgen

"Запомни сразу и навека, в любом сраженьи важны детали. Когда ты видишь костюм врага, он не притален, а наш - притален!" (с)


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 23-03, 19:29 
Не в сети
рейхскомиссар ТТ-Ostland
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 11-04, 08:10
Сообщения: 5660
Откуда: Viborgs läns infanteriregemente.1627
Д.О.Осипов
Автореферат
Кожаная обувь XII-XVIII вв. из раскопок в Москве
http://www.dissercat.com/content/kozhan ... k-v-moskve

М. Ю. Полонская КОЖАНАЯ ОБУВЬ ДРЕВНЕГО СМОЛЕНСКА
http://slav-sokol.flybb.ru/topic124.html

_________________
"... или ты делаешь свое дело лучше всех, или это дело долго не протянет..." (с)

Луда это не просто бухалово, а новая эволюционная ветвь бухалова: ЛУДА - организованная перманентная пьянка на идеологической основе полного отрицания труда (с) Википедия by me..

"а бухать в историчном не заепло случаем???))))" (с) Jurgen

"Запомни сразу и навека, в любом сраженьи важны детали. Когда ты видишь костюм врага, он не притален, а наш - притален!" (с)


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Полезные ссылки-2 (ВКЛ, Русь)
СообщениеДобавлено: 07-08, 10:19 
Не в сети
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 23-03, 18:22
Сообщения: 89
Откуда: СПБ, Берлин
https://picasaweb.google.com/1126140594 ... h4KsmpmiNw

Набор открыток русские воины 13-14 века , реконструкция с описанием .

_________________
Ach Gott Beware Nicht Mehr Dan Leib Sele Gut und Ehr


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Полезные ссылки-2 (ВКЛ, Русь)
СообщениеДобавлено: 26-08, 19:29 
Не в сети
главбюргер
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 15-08, 16:34
Сообщения: 7042
Откуда: Brzesc, Bialorus
http://charter97.org/ru/news/2013/8/26/74546/

Цитата:
Рыцарские доспехи возрастом в 500 лет обнаружены в реке Вихре в Мстиславском районе.

Находка ждала дайверов на глубине трех с половиной метров, сообщает телеканал ОНТ. Там раритеты пролежали с 1502 года, когда, как свидетельствуют летописи, войска Московского княжества напали на замок Мстиславля. Остатки укреплений до сих пор заметны на левом берегу Вихры.

Владельцем доспехов, скорее всего, был знатный шляхтич – слишком велика цена таких аксессуаров. Временем их создания учёные определяют конец XV века. Вероятнее всего, на пограничные земли исторических Литвы и Руси они попали из Германии.

Особо ценный факт для археологов: под стальным панцирем сохранились фрагменты льняной рубахи, кожаного кафтана и кольчуги. Также в комплекте есть шлем и фрагменты стальных лат. На просторах СНГ подобные экспонаты известны лишь в коллекции Оружейной палаты Московского кремля. После реставрации находку представят публике в Мстиславском музее.

_________________
Living history community "Die stadt Elbing 1360-1410"
Ska, piwo, halabardy!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Полезные ссылки-2 (ВКЛ, Русь)
СообщениеДобавлено: 24-01, 00:14 
Не в сети
главбюргер
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 15-08, 16:34
Сообщения: 7042
Откуда: Brzesc, Bialorus
люблинские фрески
https://vk.com/terra_teutonica?w=wall-1 ... 1817%2Fall

_________________
Living history community "Die stadt Elbing 1360-1410"
Ska, piwo, halabardy!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Полезные ссылки-2 (ВКЛ, Русь)
СообщениеДобавлено: 07-02, 15:03 
Не в сети
главбюргер
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 15-08, 16:34
Сообщения: 7042
Откуда: Brzesc, Bialorus
Uzbrojenie mieszczanskie na slasku od polowy XIV do konca XV w.
https://picasaweb.google.com/1159626237 ... amo65yYIQ#

_________________
Living history community "Die stadt Elbing 1360-1410"
Ska, piwo, halabardy!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Полезные ссылки-2 (ВКЛ, Русь)
СообщениеДобавлено: 07-02, 15:04 
Не в сети
главбюргер
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 15-08, 16:34
Сообщения: 7042
Откуда: Brzesc, Bialorus
Glosek, Nadolski_Miecze sredniowieczne z ziem polskich
http://gedygold.io.ua/album168626

_________________
Living history community "Die stadt Elbing 1360-1410"
Ska, piwo, halabardy!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Полезные ссылки-2 (ВКЛ, Русь)
СообщениеДобавлено: 07-02, 15:06 
Не в сети
главбюргер
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 15-08, 16:34
Сообщения: 7042
Откуда: Brzesc, Bialorus
Nowakowski A. - Uzbrojenie W Polsce Sredniowiecznej 1450- 1500
http://michael-engel.io.ua/album382077

_________________
Living history community "Die stadt Elbing 1360-1410"
Ska, piwo, halabardy!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Полезные ссылки-2 (ВКЛ, Русь)
СообщениеДобавлено: 07-02, 15:35 
Не в сети
главбюргер
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 15-08, 16:34
Сообщения: 7042
Откуда: Brzesc, Bialorus
Цитата:
М.Г. Крамаровский - Европейские рыцарские пояса и их подражания, найденные на Северном Кавказе, в Крыму и Великом княжестве Литовском (XIV - XV вв.)

М.Г. Крамаровский (Санкт-Петербург)

Созданная в 60-е гг. XIII в. ордыно-латинская зона контактов в Северном Причерноморье под административными денежным контролем Солхата, в своем развитии прошла несколько этапов [Крамаровский, 1992, с. 38-42]. Каждый из них отмечен ростом числа монетных дворов, призванных обеспечить нужды золотоордынского рынка на западном участке торговых маршрутов, пролегающих через Дешт-и-Кыпчак. После падения владений крестоносцев в Сирии (1291 г.) и снятия папского запрета на торговлю с Египтом окончательно утвердилась политика "открытых дверей", провозглашенная уже при первых золотоордынских ханах. Ее благоприятные последствия не замедлили сказаться в самых разных областях общественной жизни государства от новой структуры импорта до роста городов. Все это изменило традиционный облик погребальных комплексов воинской знати, занимавшей ключевые посты в структурах власти. Заметна разница между элитными хрестоматийными комплексами степной части Причерноморья времени первых контактов с монголами (Ротмистровка, Таганча, Липовец
, Ковали, Токмак, Хургисча) и близким им по времени, но качественно иным, комплексом Чингульского кургана (вторая треть XIII в.) [Отрощенко, Рассамакин,1986, с.14-36]. В последнем, впервые в практике поздних кочевников обнаружены сразу три европейских поясных набора, один из которых, несомненно, готического образца [Отрощенко, Рассамакин, 1986, с. 23, рис. VIII, 5-7]. Однако пояса этого типа - длинные готические пояса - вошли в культуру Золотой Орды не как раритеты, благоприобретенные в результате сложных житейских перипетий представителей родовой элиты (имеется в виду версия "хана Тигака"), а как категория товарного обмена. Как товар, европейские пояса приходят в Золотую Орду главным образом не из Центральной, а из Южной Европы. Точнее сказать, маршруты торговых галер из Венеции и Литургии и стали путями, по которым латинские купцы доставляют их к берегам Северного Причерноморья.

Европейские пояса, найденные в Золотой Орде, могут быть собраны в три подгруппы. К первой принадлежат привозные поясные наборы, своим происхождением связанные с мастерскими Венеции [69] и Ломбардии. Среди них на первое место я поставил бы пояс с эмалями, хранящийся ныне в Музее искусств Кливленда [Miliken, 1930, р. 35-41, ill. p. 180-181]. Еще в начале нашего столетия этот редчайший по красоте рыцарский пояс хранился в Сванетии как реликвия семьи князя Николая Мингрельского. В 1904 г. его видела графиня Уварова, ошибочно приписавшая поясной набор немецкой школе XVI в. [Уварова, 1904, т. 10, с. 114]. Пояс длиной 2,25 м, шириной тесьмы 29 мм, украшен 69 маленькими серебряными пластинками с эмалью; накладки соединены попарно и расположены группами по три пары; 21 эмалевая пластинка содержит фигурные изображения. Пояс украшен трехсоставным серебряным наконечником и пряжкой в виде литой фигуры. Пряжка состоит из двух частей, на двух прямоугольных эмалированных пластинах изображены куртуазные сцены. Мари Готье дати
рует пояс последней третью XIV в. и относит его к мастерским Венеции или Сиены [Marie-Madeleine Gauthier, 1972, р. 297].

Два других пояса этой группы принадлежат к так называемому Симферопольскому кладу, хранящемуся в ГИМе [Мальм, 1980]. Клад датируется 60-ми гг. XIV в. и может быть связан с сокровищницей крымского наместника Кутлуг - Тимур бека, сына Тоглук-Тимура, правителя Солхата и области Крым при хане Узбеке [Крамаровский, 1997, с. 30-37]. Первый из них серебряный, с эмалями в три цвета и гравировкой. Поясной набор состоит из пряжи, наконечника ремня, шести прямоугольных серебряных блях с эмалями, двух обоймиц с гравированными узорами, хомутка и двадцати фигурных накладок (реконструируемая длина около 2 м). В декоре этого пояса прослеживаются элементы готической стилистики, особенно в форме наконечника с фигурным выступом, очертаниях углублений на поясной пряжке и наконечнике, характере орнаментальных и фигурных изображений. Близкая стилистика и родственные детали уже были отмечены мной для группы поясных украшений из инвентаря Белореченских курганов [Крамаровский, 1985, с. 157-158, табл. II]. Признаться, только наличие э
малей, о которых нет свидетельства для ремесла Каффы или других городских центров Северного Причерноморья, позволяет говорить об этом поясном наборе, как привозном. Сами эмали сохранились плохо. Они выполнены на тонких серебряных пластинках, покрытых гравированными узорами и изображениями орлов и львов в профиль. По цветовому сочетанию (красный, зеленый, Черный) эти эмали вряд ли подходят Сиене; как кажется, по цвету, но не качеству эмали крымского поясного набора ближе к парижской школе. В местах сколов эмальерного слоя и на пластинках, не заполненных [70] эмалями, прослеживается четкий и виртуозно выполненный штихелем подготовительный рисунок, как на сосуде для воды из национального музея в Копенгагене, выполненном около 1320 г. в Париже [Marie-Madeleine Gauthier, 1972, р. 254-255]. Фигурные бляхи с симметричными пальметтовидными завершениями и овальным выступом имеют множество аналогий в северочерноморском материале. Возможно, что анализ эпиграфических узоров, помещенных на лицевых пластинах пряжки и након
ечника, в дальнейшем позволит сузить круг поисков его ремесленного адреса.

Подобная альтернатива сохраняется и для гарнитуры золотого поясного набора с чернью. Пояс сохранился лишь частично и от него дошли только наконечник и девять накладок. Восемь из них - фестончатой формы, имеющей аналогии на Ближнем Востоке. Большинство накладных пластин и наконечник украшены гравированными изображениями птиц на черневом фоне в шестилепестковой розетке. По-видимому, гарнитура этого пояса выполнена в Венеции или венецианским мастером на востоке Романии.

Вторая подгруппа поясов определяется как принадлежащая скорее Латинской Романии, чем южно-европейской метрополии. Принципиально важно, что заказчиком здесь выступают латиняне-колонисты, а в декоре этих поясов различаются местные мотивы. К этой группе можно отнести гарнитуру из девяти серебряных поясных накладок, найденных на Северном Кавказе и поступивших в Закупочную комиссию Эрмитажа в 193 7г. На пяти из них (каждая не превышает в диаметре 2,5 см) помещены изображения восточного вельможи, монаха-францисканца, дамы, музыканта и гарпии, а на остальных - геральдический норманнский щит со столбами. Щит указывает на связь заказчика с Арагонской короной [Крамаровский, 1997-а, с. 47-52; 1997-б, с. 24-25]. Я думаю, что гарнитура эрмитажного пояса выполнена в Каффе в XIV - первой половине XV вв. латинским мастером по требованию заказчика-испанца. Был ли владелец прямым выходцем с юга Пиренеев, или как-то отождествлял себя с культурной традицией Арагона на Сицилии или в Провансе остается неясно. Есть, однако, и друга
я альтернатива: гербом в виде щита с тремя столбами обладала Савойская династия, представительница которой, Арджентина, супруга Федора Палеолога, сына Андроника Старшего, императора Византии (ум. 1332г.), происходит из рода генуэзских Спинола. В Восточном Крыму представители семьи Спинола появляются уже в конце XIII в., но расцвет их деятельности приходится на первую треть XV в. Здесь, в горном Крыму, на плато Мангупа, найден золотой [71] перстень-печать с родовым гербом семьи Спинола [Крамаровский, 1994, с. 36-39]. Не исключено, что наш поясной набор как-то связан с деятельностью Амедео VIII Савойского, отрекшегося в 1434 г. от герцогского престола. Амедео VIII, славившийся своей религиозностью, больше известен как папа Феликс V (1439-1449). Поэтому нельзя исключить, что заказчиком поясного набора выступает представитель семьи Спиола, семейными узами связанный с Савойской династией. Учитывая, что сюжетная сцена с участием восточного вельможи, представляющего ислам, и латиняна-францисканца, представляющего ка
толическую церковь, определяется мной как "спор о вере", содержанием которого является тема мессы, предлагаемая альтернатива не кажется невозможной.

Третья подгруппа отражает влияние традиции европейских рыцарских поясов на парадные поясные наборы местной элиты. Эти пояса сделаны не латинскими мастерами для нелатинян. Великолепный образчик такого стиля являет собой поясной набор, обнаруженный в кладе в городке Раков, что в нескольких десятках километров на северо-запад от Минска [Крамаровский, 1995, с. 40-44]. Поясной набор найден вместе с двумя пражскими грошами Вацлава IV (1378-1419). В комплекс клада вошли одиннадцать круглых поясных пластин, пряжка, наконечник и две квадратные накладки (все - серебро с чернью). Поясной набор сочетает признаки поздней готики (в форме пряжки и наконечника, в стилистике угловатого рисунка василисков и птиц в декоре больших блях) с характерным для восточнокрымского художественного металла орнаментальными композициями, построенными на основе арабеска с редкой полупальметтой, известной по декору поясных наборов из Белореченского могильника [Крамаровский, 1985, с. 161-170, табл. V]. Находка близ Минска по существу приоткрыва
ет лицо новой, ранее неизвестной художественной школы торевтики, принадлежащей эпохе Хаджи-Гирея (умер 1466/67г.), при котором первые десятилетия XV в. прошли под знаком сближения Крымского ханства с Великим княжеством Литовским.

Таким образом, рассмотренная нами группа малоизвестного или вновь открытого материала а) выступает важнейшим индикатором латинского проникновения на тюрко-монгольский Восток; б) позволяет последить основной вектор этого движения, идущего с юга Западной Европы к зоне Причерноморских степей; в) дает возможность установить ремесленные связи между городскими культурами Западного Средиземноморья, золотоордынским Крымом и Северным Кавказом.

http://nasledie.org/v3/ru/?action=view&id=800823

_________________
Living history community "Die stadt Elbing 1360-1410"
Ska, piwo, halabardy!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Полезные ссылки-2 (ВКЛ, Русь)
СообщениеДобавлено: 07-02, 15:35 
Не в сети
главбюргер
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 15-08, 16:34
Сообщения: 7042
Откуда: Brzesc, Bialorus
Д.О.Осипов
Кожаная обувь из городов средневековой Польши:
http://www.club-kaup.narod.ru/rec/oyate ... GE1970.pdf

_________________
Living history community "Die stadt Elbing 1360-1410"
Ska, piwo, halabardy!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Полезные ссылки-2 (ВКЛ, Русь)
СообщениеДобавлено: 07-02, 15:43 
Не в сети
главбюргер
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 15-08, 16:34
Сообщения: 7042
Откуда: Brzesc, Bialorus
Возный И. П. Военное искусство в Куликовской (1380) и Грюнвальдской (1410) битвах (сравнительный структурный анализ).
http://history.spbu.ru/userfiles/2010_Vozniy.pdf

_________________
Living history community "Die stadt Elbing 1360-1410"
Ska, piwo, halabardy!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Полезные ссылки-2 (ВКЛ, Русь)
СообщениеДобавлено: 09-07, 15:06 
Не в сети
главбюргер
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 15-08, 16:34
Сообщения: 7042
Откуда: Brzesc, Bialorus
латные перчатки из Новгорода
http://cyberleninka.ru/article/n/latnye ... -novgorode

_________________
Living history community "Die stadt Elbing 1360-1410"
Ska, piwo, halabardy!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Полезные ссылки-2 (ВКЛ, Русь)
СообщениеДобавлено: 18-04, 17:24 
Не в сети
главбюргер
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 15-08, 16:34
Сообщения: 7042
Откуда: Brzesc, Bialorus
Находки Нижнего замка в Вильно.
http://www.valdovurumai.lt/lankytojams/ ... xT79NSLSUk

_________________
Living history community "Die stadt Elbing 1360-1410"
Ska, piwo, halabardy!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Полезные ссылки-2 (ВКЛ, Русь)
СообщениеДобавлено: 13-09, 20:35 
Не в сети

Зарегистрирован: 13-09, 17:44
Сообщения: 1
Может кто-нибудь скинуть рабочую ссылку на Бубенько Т.С. Кожаная обувь средневекового Витебска XII-XVIII вв. (по материалам исследований Нижнего замка)//Сярэдневяковыя старажытнасці Беларусі. Новыя матэрыялы і даследаванні. Мн., 1993.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Полезные ссылки-2 (ВКЛ, Русь)
СообщениеДобавлено: 21-09, 11:53 
Не в сети
главбюргер
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 15-08, 16:34
Сообщения: 7042
Откуда: Brzesc, Bialorus
напишите мне в вк, кину в личку пдф

_________________
Living history community "Die stadt Elbing 1360-1410"
Ska, piwo, halabardy!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 98 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3, 4

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 0


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения

Найти:
РейСРёРЅРі@Mail.ru
Создать форум

| |

cron
Powered by Forumenko © 2006–2014
Русская поддержка phpBB